Лаки - це плівкоутворюючі розчини синтетичних або натуральних смол (або полімерів) в органічних розчинниках або воді. Після нанесення тонким шаром на металеву, дерев'яну або іншу поверхню та висихання лаки утворюють тверді блискучі прозорі плівки, що міцно утримуються на поверхні.
Призначення цих плівок - захист поверхні від руйнівної дії атмосферних факторів та агресивних середовищ, а також декоративне оздоблення поверхні.
Асортимент лаків досить різноманітний. Найпопулярнішими при будівельних та ремонтних роботах є алкідні, уретанові, поліуретанові, перхлорвінілові та епоксидні лаки. У побуті найчастіше застосовуються бітумні, масляні, алкідні, нітроцелюлозні та інші лаки.
Найчастіше лаки класифікують за матеріалом основи та галузі застосування. Позначення вітчизняних лаків за хімічним складом плівкоутворювальної речовини можна так:
АС – алкідно-акрилові
АУ – алкідно-уретанові
АК – поліакрилові
БТ – бітумні
ВА – полівінілацетатні
ГФ – гліфталеві
МЧ – карбамідні
МА – масляні
НЦ – нітроцелюлозні
УР – поліуретанові
ПЭ – поліефірні
ПФ – пентафталеві
ВА – полівінілацетатні
ХВ – перхлорвінілові
ЭФ – епоксиефірні
ЭП – епоксидні.
Вибір лаку визначається сферою застосування та експлуатаційними характеристиками матеріалу.
Найбільш поширені з лаків, що застосовуються в побуті. Вони є розчинами синтетичних алкідних (пентафталевих або гліфталевих) смол в органічних розчинниках. Плівка алкідного лаку тверда, прозора, має гарну адгезію до різних поверхонь і водостійкості. Алкідні лаки використовуються як для внутрішніх, так і для зовнішніх робіт.
Іноді алкідні лаки помилково називають олійними, що є неправильним. Хоча при виготовленні алкідних смол і застосовуються рослинні олії, але за своєю будовою та хімічним складом алкідні лаки відрізняються від масляних, а за експлуатаційними властивостями істотно перевершують їх.
.
Отримують розчиненням природних або штучних смол у рослинних оліях, що висихають, з додаванням сикативів і розчинників. З природних смол частіше застосовують каніфоль, шелак та бурштин. Природні смоли, крім каніфолі та бурштину, є дефіцитними матеріалами та застосовуються обмежено. Їх замінюють синтетичними смолами (полімерами) – алкідними, фенолформальдегідними, перхлорвініловими та іншими.
Як правило, масляні лаки утворюють прозорі тверді плівки жовтуватого кольору. Через низьку атмосферостійкість масляні лаки використовуються тільки для обробки виробів усередині приміщень.
Отримують розчиненням у винному чи деревному спирті деяких природних смол. Зі смол застосовуються шерлак (або шеллак), сандарак і мастика. Ці матеріали дають покриття з гарною механічною міцністю та адгезією до різних поверхонь, високим блиском. Покриття добре поліруються, але мають низьку водостійкість.
Олійні та спиртові лаки випускаються в незначних кількостях через дефіцитну та дорогу природну сировину. Застосовуються вони переважно для спеціальних цілей, наприклад, при виготовленні музичних інструментів, іграшок.
Є розчином кам'яновугільного пеку в сольвентнафті (також називається пековим лаком або кузбасслаком). Цей лак вперше був запропонований у Кузнецькому кам'яновугільному басейні, звідки й отримав свою назву. Плівка кам'яновугільного лаку відрізняється високою якістю, вона має високу адгезію та водонепроникність. До недоліків кузбасслаку можна віднести малу пластичність та опірність різким температурним змінам. Кам'яновугільний лак (кузбасслак) є гарним антикорозійним покриттям для металевих виробів санітарно-технічного обладнання.
Одержують із бітумів спеціальних марок з додаванням різних смол, масел. При висиханні бітумні лаки утворюють чорну плівку, що має стійкість до води та деяких хімічних реагентів. Однак антикорозійні властивості бітумної плівки в атмосферних умовах є досить невисокими. Найчастіше бітумні матеріали застосовують для тимчасового захисту металу, так як вони значно дешевші за інші матеріали.
.Є розчином акрилового сополімеру в суміші органічних розчинників. Акрилові лаки застосовуються для створення декоративного покриття по металу, склу та дереву різних порід. Акриловий лак надає деревині необхідного відтінку і підкреслює її текстуру, захищає матеріали від атмосферних впливів.